Серпень

Анрейченко Женя
Тихесенько вітер віє
Та листячком грає.
Он травиця зеленіє,
Соловей співає.
Понад берегом на схилі
Синіють волошки.
І косарик при дорозі,
Стомився вже трошки.
Трохи далі до ярочку,
Що біля криниці.
Хтось присяде в холодочку...
Жито жнуть три жниці.
Огортає тиш і спокій
Як одна родина.
Аж серденько завмирає.
То моя країна.