"Осінній день березами почавсь."
Ліна Костенко. Мой вольный перевод.
Осінній день березами почавсь.
Різьбить печаль свої дереворити.
Я думаю про тебе весь мій час.
Але про це не треба говорити.
Ти прийдеш знов. Ми будемо на «Ви».
Чи ж неповторне можна повторити?
В моїх очах свій сум перепливи.
Але про це не треба говорити.
Хай буде так, як я собі велю.
Свій будень серця будемо творити.
Я Вас люблю. О як я Вас люблю!
Але про це не треба говорити.
* * * * *
Осенний день березами начался.
Резьбы печаль легла на ветви нитью..
И мысли о тебе - мои в сей час,
Но не об этом надо говорить.
Придешь ты снова. Будем мы на «Вы».
Неповторимое возможно ль повторить?
В моих глазах свою печаль переплыви.
Но не об этом надо говорить.
Да будет так, как я душе велю.
Сердцами будем наши дни творить.
Я Вас люблю. О, как я Вас люблю!
Но не об этом надо говорить...
30.01.2017г.
p.s.
Слово "дереворити" - не нашла перевода,
придумала сама, как почувствовалось...