1971-1975
Дріму-дріму, баю-баю, оченята потираю...
Дядько Сон крадеться тихо, на повіки ніжно диха...
І не видко ночі-нені, ані зірочки у жменю...
І не чути гомін річки... Спить Оленка невеличка...
Сняться іграшки та літо, і такі ж маленькі діти,
Мила мама, дужий тато, ще цукерочок багато...
І небігані дороги, і ведмедик клишоногий,
І малини повний кошик. Сон дитячий знає кожен!
---
1975 - 1983
Дріму-дріму, баю-баю, оченята потираю...
Зі сторінки казки-книжки виставляє місяць ріжки...
У кареті мчить царівна, і ніхто їй тут не рівня,
Окрім дівчини Олени. І трава іще зелена...
І лечу іще угору, і чомусь ще синє море...
Сміхотливий двір із друзів. А метеликів у лузі
Не злічити, як і квітів. Не чіпають коси віти,
Не лякають водограї. Ще добро перемагає!
---
1983 - 1995
Дріму-дріму, баю-баю, оченята потираю...
Щось підручник не м'якенький, а вставати всім раненько...
Знань горішок твердий, битий, та не він тріщить - корито...
І калоша у калюжі, і долоні колить ружа...
Літачок з листка в клітинку... та Оленка - не дитинка...
Бо на крилах - по сердечку, як це мило і доречно!
Та літалось тільки трохи... І у білії горохи
Гарне платтячко - розрада... Ще ж бо будуть зорепади!
---
1995 - 2005
Дріму-дріму, баю-баю, оченята потираю...
І ссипаються у руки зорі, щастя, мрії, звуки...
Він, веселка, щирість ночі, ніжні погляди ув очі!
Не туманить, а фатинить... в ласках губитися невинність...
І обручки, й короваї... не до сну тоді буває...
А буває - непробудність... тільки чуєш - пестять груди...
Як вагітна, знову спиться... та завжди замало місця...
Як зігріти хочеш спину, вже не вийде - вплач дитина...
---
2005 - 2010
Дріму-дріму, баю-баю, оченята потираю...
І її, й себе колишу, і пишу про долю вірши...
По хвилині, по годині, час біжить кудись невпинно...
Сниться спокій, пляж і море, також сніг, високі гори...
Ще каструлі сняться, їжа, і голодний, навіть хижий
Чоловічий погляд... Годі! Хай присниться те, що в моді:
Навіть ті ж бо лабутени... Тільки б виспатись Олені!
Адже сон такий ледащий... Чи піде колись на краще?
---
2010 - 2020
Дріму-дріму, баю-баю, оченята потираю...
Дядько Сон забув дорогу... Тьотя Зьова миє ноги...
Спить Оленочка півночі, ну а далі - мружить очі...
У війні з думками гине... Не рятують й рідні стіни...
А півночі все ж літаю!!! Походжає пані Раєм,
Вже не змій там є, а вужик, мов собака вірна - служить!
І фліртую, і фільтрую, і кохають отакую!
А за те - півсна - відтято... Повернути - не вблагати...
(29.01.17)
2020
Діму-дріму, баю-баю, оченята потираю...
Добре спиться тільки в тиші, чи як з'їм черешні-вишні,
Бо у них мелатоніну вистачає на годину,
Адже з віком й це - на добре, а до ранку сон - у торбу!
Дні спливають в карантинах і в турботах біля сина.
Ще працюю в різних чатах, й починаю зір втрачати...
Та інет не винний в тому, бо біда мені знайома:
10 років на гормонах, шо мені ота "корона"...
(12.04.20)
Дріму-дріму, баю-баю, оченята потираю...
А не можна терти очі ні свої, а ні синочі,
Бо сліпцями нам ходити... відпустімо біль на вітер!
Хай летять думки-гіркоти, хай від нас їх вітер котить!
(26.02.21)