(перевод с украинского)
Раз надел я сапоги,
Взял тулуп, запрягся в сани,
С ветром в лес вперегонки
Искать ель себе на праздник.
Лишь едва срубить успел,
Приготовился лишь только,
Тут как зайчик налетел
И давай отнимать ёлку.
Я — сюда, а он — туда...
"Не отдам, — кричит, — разбойник!
Посади, а уж тогда
И руби, лентяй, спокойно!
Не пущу, не пяль глаза!
И в бирюльки играть можно:
Вы порубите леса,
И укрыться будет сложно.
А в лесу волки, зверьё,
И медведи, и лисицы,
И грачи, и вороньё,
И разбойницы-синицы".
Страшно стало... "Ой, пусти!
Не держи меня за полы!
Бедный зайчик, ты прости, —
Никогда не буду боле! "
Низко голову к земле
Я склонил пред ним, сняв шапку...
Зайчик улыбнулся мне
И подал ответно лапку.
Ялинка
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку віднімати.
Я — сюди, а він — туди...
"Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись:
Порубаєте ліси —
Ніде буде і сховатись.
А у лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці".
Страшно стало... "Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, —
Я не буду більш ніколи!"
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.