А що ти відчуваєш,
Цілуючи, коли ти не кохаєш?
І наче б то просте питання,
Та відповіді не дають.
Не знають...
Вони неначебто музики грають,
Та музики не відчувають.
А вранці прокидаючись тікають
І в очі один одному не заглядають.
І кожен день шукають нову пару,
Забувши один одного,
Неначе то була примара.
Так, граючись в кохання,
Проживають все життя,
Забувши, що назад не буде вороття.
І з часом розуміють,
Що не так жили.
Що все життя по течії плили.
Потрібно було їм до берега прибитись,
Та час минув - не треба тепер злитись.
Вони в кохання тільки грали,
Цілуючи когось - не відчували.
Ну а життя ти грою не назвеш,
Що в ньому ти посієш - те й пожнеш.
(с) Наталія Кузнєцова