Ты мне шептал, что лишь мгновение бывает,
Когда Зиму-царевну Осень обнимает.
Лишь на мгновенья одаряя жемчугами,
Пока еще все не засыпало снегами.
Прекрасна осень в поцелуях снежных,
И кажется что плачут снег и листья,
Их встреча и прощанье-сон небесный,
Любовь на миг один лишь вспыхнет.
Зима-царевна полюбила тоску-Осень,
Зима-царевна на снегу танцует босой,
А после длинной встречи, миг один прощанья,
Пусть осень заберет любви страданья.
Под снегом забытьё как ожиданье.
И ночь бескрайна и любовь бескрайна,
Целует листья снег-вот мир волшебный,
Влюбилась в Осень-короля, Зима-царевна
Ти мене чекав так лише мить буває
Перший сніг царівну осінь обіймає
Як на золоті горять його перлини
Біле золото останньої хвилини
Бачиш як цілує сніг прекрасну осінь
Плаче листя плаче сніг мені здалося
Їхня зустріч і прощання сон небесний мить кохання
Лиш на мить кохання і воскресне
Пр.: Зима-царівна покохала тугу осінь
Зима-царівна на снігу кохання босе
Зима-царівна довга зустріч мить прощання
Осінь забери моє кохання ?2 р.
Забуття під снігом більше ніж чекання
Довгі зими довгі ночі як кохання
Поцілунок снігу з листям мить чарівна
Встріла осінь короля зима-царівна
Бачиш як цілує сніг прекрасну осінь
Плаче листя плаче сніг мені здалося
Їхня зустріч і прощання сон небесний мить кохання
Лиш на мить кохання і воскресне