***

Настасья Сидорушка
тремтить мов лист весняний подих ночі
у на горі там зграя диких зір
ці ніжні руки, очі ці дівочі
і щастя закрутилось наче вир
чого шукати в світі цім? - кохання
бо порожнеча обтинає крила
а я ввіряю душу сподіванням
аби вона була щаслива і вразлива
хай я запамятаю кожен день
наповнений увесь цілком любовью
не зможе розлучити навіть смерть
цю радісну ідилію покою