Я кожен раз питанням задаюсь,
Що ж то за чудо - народить дитину
Коли на двох синів своїх дивлюсь
Вони для мене кращі і любимі.
Хай тільки хтось хоч пальцем їх торкне -
Я в той момент не мати, а вовчиця.
І скільки сил і волі в мене є -
То ледь тримаюсь - видно на обличчі.
І скільки раз в молитві я пита ,
Як відчувала себе діва чиста?
Бо їй для того, щоб родить Дитя
Потрібно було шлях пройти тернистий.
Вагітність - дивна - Йосип як прийме?
Народжувать - отримай хлів скотячий.
Одразу після родів - утече,
Щоб Сина зберегти від рук воячих.
Що ж за дарунок дівчині дав Бог?
То благодать? То дар? То мрія?!
Не забагато ставиться вимог
До дівчини, яку зовуть Марія?
Дивитись, як дитину розіпнуть?
То ж всім батькам бажають друзі вірні
Не пережить дітей своїх! А тут
Біля хреста дивилась в очі Сину
Марія би обрала шлях такий,
Якби раніше знала власну долю?
Так я молилась... й чую: Я - живий
І я тримав її, тримав любов'ю.
Для всіх сердець жіночих Я кажу,
Що в материнстві є чудова сила
І через нього Я жінок веду,
Щоб мудрість набули й зміцніли.
Я зрозуміла і урок взяла:
Навряд комусь за неї жити важче
Та кожну мить триматися Христа -
Навіть коли дитя розп'яте наше.
О дай, Господь, так полюбить Тебе,
Щоби збирать Твої слова і вірить
І, навіть, коли риба з'їсть мене
Щоб знала: Ти один - моя надія