у чеканнi вiдстанi мовчать

Юрий Лазирко
у чеканні відстані мовчать
а мовчанню є про що сказати
про любов до сили і меча
при нагоді світом панувати

про купання в золоті і тьмі
де немає голоду для втіхи
і про тихий плач і дикий сміх
у душі що Бог тобі надихав

у бажанні важелі надій
а надії мають право жити
мов каміння в колах на воді
чи волошка у обіймах жита

чи благання подолати біль
не давати приводу для втрати
чи плекати небо у собі
притуливши голову до ґратів

у сумлінні паростки удач
а удачі пришивають крила
із глухого вигнана кута
набирає змаху віри сила

незабутні кривди вибачай
безборонне світло переховуй
як нема до неба ще ключа
пошукай пегасові підкови

у короні світла небокрай
небокраєм серце мрії крає
та яка літає – не згорай
а та інша – не губи мов Каїн

у моєму голосі печаль
у свічах-очах пропали зорі
та мені тих зір як сліз не жаль
аби тільки не родилось горе

12 Січня, 2017