Двадцять перший вік, а ми про скіфи,
Чому нас цікавить цей народ?
Чуємо про нього різні міфи,
Скільки пережив в свій час незгод!..
Цей народ жадав собі свободу,
Тому і не злазивши з коня,
Завжди був готовий до походу,
Тренував всі мускули щодня.
Акінак незмінно був з собою,
Луки, стріли, списи у руках -
Скіф тримав в порядку свою зброю,
Володів без промаху в боях!
Захищався, як було можливо,
А коли не вистачало сил,
Відступав, та відступав кмітливо,
Заморити ворога хотів.
Це йому здебільш-таки вдавалось,
Бо ж для нього воля – це життя,
Знав свій край, в погоні відчувалось,
Бо завжди знаходив укриття.
Коли війни все ж таки стихали,
Брався до робіт городини,
Лагодив і збрую, і причали,
І човни, які у них були.
Ювелірні вироби, ремесла,
І скотарство, скіфи-орачі –
Нам історія багато що донесла...
Ми сьогодні з вами слухачі!
Чим же вабить скіфська та година?
Чому не забутній той народ? -
Бо душа була в нім соколина,
Рвалася до перемог, висот!
... Всім про рідну землю треба дбати,
Є із кого приклад брати нам,
Ворогів, як скіфи, видворяти,
З честю боронить її ім’я!
15.12.2016