Ось так застигаe життя

Катерина Жебровська
Ось так застигає життя,
Неквапом, помалу, помалу,
Притишивши серцебиття
До медитативного стану…

Ось так вимерзають думки,
Морозом проймаючись наскрізь…
Вдивляються дні в холоди,
Ховаючи погляди згаслі…

Ось так розростається страх,
Байдужість з’єднавши з нудьгою…
Німує без радості птах…
Ввижається зустріч з труною…

Ось так застигає життя,
Яке нещодавно світилось,
Співало, бажало тепла…
У пристрастях-снах загубилось…

10.01.2017