Снег в октябре . И вдруг все стало меньше :
И сила духа,жажда и терпенье.
И смысл жизни, что становится милее,
Уже не так становится важнее.
Внезапный снег,он стал всему преградой,
Он чувствами исправно верховодит.
Слепит глаза та белая усталость,
И ощущение досады не проходит.
Так не мешай напиться до забвенья
Желаньем жизни , в тишине по капле
Стекаю воском , сожжена огнями
Осенних дней, в их золотой оправе.
Всему свой час,бывает и случайность,
Что растревожит сердце и откроет очи
И ты поймешь. Что нет, не все случайно,
И вслед за днями вновь приходят ночи.
04.01.02016.
У жовтнi - снiг...
Нина Трало
У жовтні – сніг. І стало все маліше:
І сила духу, і жага, й терпіння.
І сенс життя, яке стає миліше,
Уже не так заглиблює коріння.
Раптовий сніг в усьому перепона
І почуттями вправно верховодить.
Та сіє в очі біла-біла втома
І відчуття розради не приходить.
Не заважай напитись до нестями
Життя жагою. В тиші по краплині
Стікаю воском спалена вогнями
Осінніх див у золотому плині.
Всьому свій час, але є виняткове,
Що збудить серце і відкриє очі.
Тоді збагнеш – не все є випадкове:
За днями слід у слід ступають ночі.
01.11.2016 р.