Пройшло уже три роки
З дня розгону Майдану.
Ніхто за це не покараний
Народ проснувся від сну.
Нікого не посаджено із Беркуту
Навпаки, вони у поліції.
Прийшов до влади деспот
Розбилися усі надії.
Небесна сотня, пробач нас,
За таку нікчемну владу.
Так скоро пролетів час
Відколи загинув Нігоян.
Перше покладене життя
За нашу євроінтеграцію
На беркут упаде прокляття
За знущання над нацією.
Революцію гідності було
Завершено перемогою.
Набагато гірше стало
Жити у серці з надією
За Україну, молодь , ідею
Віру у нашу країну,
Вільну і свідому націю
За ову її соловїну.
Ми боримося з мирне небо
Над східним кордоном!
Бориться за вільне слово
Борться із зовнішнім ворогом
Без допомоги президента
Парламенту чи міністерств.
Ми переможемо супостата
Проженемо на багато верств.
Ми не станемо на коліна
Перед Кремлівськими щурами.
Ми пройдемо крізь терна
Не поклонимося перед катами.
Ми не забудемо нікого
Хто поклав своє життя
Не забудемо того
Хто відійшов у забуття!
Ми поставимо їм монументи
Згадаємо хвилиною мовчання.
Ми пам*ятатимемо завжди
Їхні останні прохання.
« Зупиніть Росію! Стоп!
Не дайте їй просунутися далі.
Нехай не льється наша кров
І щоб зупинились москалі.
Для нас це як заклик
Клич йти далі, вперед
Чується материнський крик
І розпач малих дітей!
Заради них не здамося
Не пропустимо ворога.
Ми будемо боротися
Щоб не ступила ворожа нога
На нашу територію, край.
За нами увесь світ.
Святкуватимемо перемогу
І завоюємо повагу усіх.