Ну й зима

Ерёмин Валерий Алексеевич
Ну й зима! Оте ще стерво...
Іще осінь мерехтить.
А вона, аж дух заперло,
Білим коником летить.

Від морозу задуріла,
Помелом своїм вертить
Закурила, захмеліла,
На даху чимсь торохтить.

"Отже бісова дитина
Виє наче сатана.
Підла, капосна личина.
Не зима -якась мана.

От діждались,так діждались!"...
Шепче хрестячись рідня.
Від морозу поховались
Всі по хатам,серед дня.

"Вітер з півночі, губатий.
Видно тягне на мороз".
Дід закашлявся щербатий
Видає з кутка прогноз.

Стало тихо раптом  в хаті.
Час розпластавшись іде,
Тіні шаснули горбаті
Тільки піч в димар гуде...

В шибку видно ніс кирпатий
Ось кому неповезло.
Бо мороз тріщить триклятий
Й снігу гори намело.