Матусю люба, прошу, не вбивай!
Я тут, я вже живу,
я вже твоя частинка!
Життя нове ти цьому світу дай,
прошу тебе, молю,
бо я - твоя дитинка!
Ти не сумуй, не плачь, благаю я тебе,
ріднесенька, не рви собі ти серця!
Лиш уяви, коли на ручки візьмеш ти мене,
й любов моя до тебе посмішкой озветься...
Мамусю мила, прошу не вбивай,
а дай мені можливість світ побачить!
Повір, я знаю, як тобі буває тяжко вкрай...
та доброті і ніжності твоїй зумію я віддячить!
Ти тільки, прошу, дай мені життя
і не журись, і не тримай у серці ти образу...
Ти знай, що поруч завжди буду я,
ми все здолаємо з тобою РАЗОМ!!!
Матусю рідна, ти мене пробач,
якщо у чімсь перед тобою завинила...
Ти тільки, дуже прошу, більш не плач...
але так сталось...знаю, ти мене любила...
Ти тільки біль у серці не тримай,
і відпусти від себе докір та страждання...
Ти знай, душа моя вже полетіла в рай!
А ти живи й радій життю,
й знайди справжнє кохання!