По-під руки двох узяла,
Третя ззаду теліпала.
Вже гайда робить роботу
Не в неділю, та в суботу.
Доньку спати положила,
Сина в стільчик усадила.
Швидко речі поскладала,
Що із вечора попрала.
Обід треба зготувати,
Й на город мерщій сапати.
А малеча уже встала,
Та в штанці свої наклала.
Треба всіх нагодувати,
Бо ж лягати скоро спати.
Ніженьки свої помити,
Й чоловіка вдовольнити.
На світанку уставала,
«Сумну» тихо заспівала.
Любий чоловік цілує,
Та до церкви йти лаштує.
Тож усе й не так погано.
Помирати іще рано.
До Ісуса помолюся,
Із життя Його нап’юся.
У Господі відпочину –
Ношу положу на спину.
Хрест не кину- буду нести,
Щоб померти, та воскрести.
*****