І знову - дощ... Чому природа плаче?
Сльозами неба посеред зими...
Земля приймає сльози ті терпляче,
Якби отак терпіти вміли ми...
У сірих буднях океан печалі,
Пісчинки часу сиплються на дно...
А ми повинні рухатися далі,
Бо іншого в житті нам не дано...
Приймати все, що Бог нам посилає,
І вірити, що все це - недарма...
...А вже в повітрі магія витає!
Весь світ Різдва Христового чекає,
Яке нам скоро принесе зима!