Нiжнiсть

Валентина Козаченко
М... ТОБІ. СПРАВЖНЬОМУ.

Твій тихий голос,  милі  очі,
І невимовна ніжність слів,
І пара  голубів  туркоче,
Мов тихий ангел пролетів...

Та мить минала і минала,
На  вечір падали слова,
А ми  з тобою ще не знали -
Повік  залишиться  жива

Та ніжна мить, і  теплі  руки,
І  ранній  сполох  кажана,
І  осінь  з  відстані  розлуки,
Яка цвістиме, мов весна.