Чуже життя - не казка!
Й не мильна опера,
В якій 100 дій.
А трепетна зв'язка
Із міліоном мрій.
Життя - то Божа ласка,
Із тисячами надій.
Але ти їй не указка,
Тож не наглій,
Бо ти як і вона
Також людина,
У якої ніж в руці,
Але в цьому не твоя провина,
У всьому винні оті сліпці:
Які неначе мантри
Проказують завчені слова,
А ти ладен скорити Альпи,
Але ж скована твоя душа.
Й ти знову лижеш лапу,
Й думаєш: "Ось і кінець"
Але Бог по іншому пише,
Твій одвічний вінець.
І знову перед очима
Чужі життя - як мана,
А ти не бійся дива,
Бо ж вона то не я.
І все буде, як мрієш,
Лише вір усім серцем в це,
Але памятай: збереш те що посієш,
Твоя доля тебе не омине.
14.12.16. р.Б.