Ларисi Коваль

   
    Привітна жінка і вродлива,
    В словах своїх проста, проста...
    І трішечки вже "чолка" сива,
    Та і хода уже не та.

    А у очах, очах зелених,
    (Неначе промені ясні!),
    Надій ще стільки нейздіснених
    І віра - здійсняться вони!

    А вірші - свято, а не будень,
    Дарують всю красу душі. 
    Дай Боже, їх все більше буде - 
    Жаданих і п'янких віршів!