З лівої руки опівночі
випито шалену ніч,
де цілує смерть коліно. Чи
ми не варті протиріч
між добром і злом заклятими?
Друзки ще живих сердець
вічність у собі ховатиме,
як останню із фортець,
вірністю лише озброєну...
...що ж... – по келиху вина...
Час зупиниться загоєний –
і не мир, і не війна...
і не віра, і не докори... –
загубивши нас, як ритм...
...я – твоя...
в твоєму спокої...
Я.
Остання з Маргарит...