Баллада про разлуку - из Нины Трало

Инна Гаврилова
    Перевод с украинского
   http://www.stihi.ru/2014/12/19/6472

      Оригинал

  балада про розлуку

Відболіла душа…
     Відболіла так гірко тобою.
Біль у далеч пішла,
     по щоці прокотившись сльозою.
Як не буде в мороз
     білосніжного саду цвітіння,
Так нема ні в душі,
     ні у серці любові горіння.


Закувала зима,
     закувала льодами страждання,
задрімало в снігах
     моє сковане болем бажання.
Я кружляю вночі
     в заметілі холодному танці
свій спочинок знайду
     в діамантах морозних уранці.


На калину п’янку
     прилетіли грайливі синиці,
принесли ранній спів
     ніби звуки святкові дзвіниці.
Заспівали в гаю
     вже пожухлі нескошені трави,
тільки в серці живуть
     відболілого щастя заграви.


Замітає зима
     білим снігом сліди на прощання,
Заспівав за вікном
     білий сніг мені пісню чекання.
Я забула тебе
     і не чую вже кроків на ганку,
Коли ти залишав
     мене в ніжнім рожевім серпанку.


Відболіла душа…
     Відболіла так гірко тобою.
Відкружляла зима
     й плаче сніг у струмках сум-водою.
Зустрічаю весну!
     Зустрічаю весняне світання,
тільки в серці щемить
     моє зболене перше кохання.
                19.12.2014 р.

     Перевод Инны Гавриловой

Отболела душа...
    Отболела так горько тобою.
Боль далече ушла,
   по щеке прокатишись слезою.
Как не будет в мороз
   белоснежного сада цветенья,
так душе,полной слёз,
   не разжечь больше пламень горенья.

Заковала зима,
   заковала во льды след страданья,
Задремало в снегах
   обожженное болью желанье,
Закружилась вночи
   я в метели холодной понуро.
Свой покой отыщу
   в бриллиантах морозного утра.

На калинов покров
   суетливые сели синицы,
Принесли ранний зов,
   будто звуки священной звоннИцы,
Зашумели в садах
   пожелтелые жухлые травы,
только в сердце полно
   отболевшего счастья отравы.

Заметает зима
   белым снегом следы на прощанье
и запел за окном
   белый снег мне напев ожиданья...
Я забыла тебя
   и не слышу шагов на крылечке
тех,  что музыкой ты,
   оставлял мне на память в сердечке.

Отболела душа,
   отболела так горько тобою...
откружила зима,
   плачет снег в ручейках грусть-водою...
Я встречаю весну,
   привечаю надеждой рассветы,
только  сердце щемит
   от любви той больной, безответной.

  07.12.2016г.

  Особое спасибо Светлане Груздевой за помощь в редактировании перевода