Сніжинкою розтану я на твоїх долонях,
краплинкою роси торкнуся губ твоїх...
Та щось стискає серце, зжимається у скронях,
бо знаю, що разом ми тільки увісні...
Для тебе я проллюся дощем тепленьким літнім
і заблищу яскравою веселкой в небесах,
приємним та легким осіннім теплим вітром
тобі я залоскочу волосся і уста...
Й піднявши в височінь сухе пожовкле листя,
з тобою закружляєм в осіннім вальсі ми.
І сонце нам засвітить у небі променисто,
а небо нам вночі засяє зорями!
Я знаю, це лиш сон...реальність зовсім інша,
бо ти давно не сам і в мене є сім'я...
І лишиться у снах наш танець дивовижний,
в якім злились коханням в одне наші серця!