***
Хто є ми, люди? Хто з нас є люди?
Дивне питання. Але питання.
Хто ми наразі? Що з нас ще буде?
Ми же не перші. І не останні.
Ми і не другі. Тисяча другі.
Нам би інстинкти хоч восьмисотих…
Кому ми друзі? Хто нам є другом?
Дружба і вірність – нині робота.
Нині робота – слово тримати,
Нині робота – жити порядно.
Ми наче мавпи, світ як граната –
В цьому наборі вижити складно.
Де ті герої, де ті таланти,
Що рушать людство хоч до освіти?
Хто на Землі ми? Лиш квартиранти,
Хтозна чиї розбещені діти.
Людство – дурна і зайва небога
В світі незнаних, вічних матерій.
Світ, зрозуміло, був і до Бога,
Бог просто перший відчинив двері.
Може, невчасно. Може, і вчасно.
Ми от пройшли. А віра з любов’ю?
Людству так звично бути нещасним…
Людству так важко стати собою.