Ти зник.
Не вертаєшся.
Мабуть, не хочеш.
Знання смокчеш, смокчеш.
Кажеш, що поки тримаєшся.
Але бачу, зносить потік.
Волію допомогти.
Не слухаєш, не даєш.
Прошу "шарфика прихопи",
А ти кинеш між вух та й підеш.
Ти не чуєш, не слухаєш,
Ти ідеш,
Станеш, собаку почухаєш,
Зробиш коло і додому підеш.
Раніше було "почекай, посидь",
А зараз "ходімо, треба те, туди і до тих",
А часу на "нас" де знайти?
Варто, аби не мати думок сумних.
Вертайся.
Ти, як ніхто, потрібен.
До мене, у мене, мені.
Спочатку будувать кораблі,
Перші тонуть, що були раніш.
Просто любись.