Я знаю точно, всі ми не святі,
У кожного свої нажаль пороки,
Вирішуєм питання непрості,
І маємо в житті свої уроки.
Нажаль, ми помиляючись вчимось,
Це намайбутнє вірна запорука,
І хай одразу нам не все вдалось,
Життя насправді незбагненна штука.
Тоді скажіть, чи в змозі ми судить,
Засуджувати когось і навчати?
Не треба цього, їм і так болить,
А нам би знову вчитись пробачати.
Ми різні по природі і по суті,
Порівнювати кожного не слід,
Щоб не здіймати в душах інших люті,
Навчатися любити різним світ.
Господь налив нам кожному дбайливо:
Таланту, розуму і кожному дав сил,
Судить не слід наскільки справедливо,
Терплячими нам бути Він велів.
І хай страждають принципи безглузді,
Лише одне нам треба зрозуміть,
Людина! - головне у цьому крузі.
У Всесвіті життя , то лише мить!!!