Ти як п'янке вино,
Солодке та тягуче,
В мою потрапив кров
Розлилася... Пекуче.
Терпка любов твоя
В душі моїй палає
Та попіл відчуття
На серці осідає.
Відлуння серця б'є
У скронях... Біль нестерпний.
Хіба цього шукав?
Щось в розумінні меркне...
Чи то любов і є?
Чи божевілля спраги?
Мій розум на межі...
І вже нема наснаги.
Тремтить душа моя
Вона в твоїй неволі.
У відчаї прошу
Порозуміння в долі.