ЮРИЙ ЛАЗИРКО
ой правдонько
http://www.stihi.ru/2016/11/12/10889
--------------------------------------
ой правдонько мила
ой правдонько люба
куди ти ходила
немовби по згубу
ходила де звірі
ходила між люди
де дні ще не сірі
і легко у грудях
блукала очима
голодними світла
між крил за плечима
по сідлах і мітлах
дороги питала
водиці і хліба
і сонце вітала
у проблисках німба
на тебе чекала
в порожнім вагоні
у місті-вокзалі
у Божій долоні
чекала хотіла
тобі розказати
про все наболіле
і болем багате
чекала прохала
у вітру погоди
свічею згорала
до рані приходу
купалася в зорях
що мерзли в криниці
в полях що говогорять
плекала пшеницю
в боях гартувала
відвагу і силу
та сліз не ховала
і горем не вбила
отих недалеких
близьких годівниці
вмирала від спеки
наруги і криці
вмирала благала
у небо вростала
молитвою стала
і листям опалим
ой правдонько мила
ой правдонько люба
а де твої крила
зворушливі губи
31 Жовтня, 2016
******************************
ой правдонька мила
ой правдонька люба
куда ты ходила
неужто на сгубу
ходила где звери
ходила где люди
в открытые двери
не в серые будни
блуждала глазами
голодными слёту
меж крыл за плечами
по сёдлам и мётлам
дороги пытала
хлебов и воды бы
и солнце встречала
на проблесках нимба
тебя я искала
в безлюдном вагоне
на каждом вокзале
и в Божьей ладони
ждала и хотела
тебе рассказать я
как всё наболело
как больно в объятьях
ждала и просила
у ветра погоды
свечою дымила
ещё до прихода
и в звёздах купалась
что мёрзли в колодце
в полях я терялась
в пшеничных колосьях
в боях закаляла
отвагу и силу
и слёз не скрывала
и горем не била
средь чуждых кварталов
держащих за руки
от крыс умирала
от жара и муки
и всё умоляла
в синь неба врастая
молитвою стала
листвой опадая
ой правдонька мила
ой правдонька люба
ну где твои крылья
дрожащие губы