В1ЧН1СТЬ
Лола Киевская http://www.stihi.ru/2016/08/28/5237
Коли неба мало і землі -
Людина помирає,
І крихітна душа
Птахою злітає.
Коли повз смерть
Ідеш роками,
Вона руйнує час
А пам'ять залишає.
Коли навчися вірити
Не скиглити у душу,
Отримаєш бажання
Зберегти майбутнє.
Коли не зупинятися
На крок від неминучого,
Недоколисане життя
Не подарує ангела.
Ж и в и ...
І запитай у Бога
Навіщо?
А відповідь одна
Ти - вічність!
перевод с украинского:
Когда неба и земли мало-
человек умирает,
а крохотная его душа
птицей взлетает.
Идёшь годами,
пока смерть минует.
Время она разрушает,
но память дарует.
Когда научишься верить
и в душе не скулить,
получишь желаемое,
будущее сохранить.
Если не остановишься
на шаг от неизбежного,
непрожитая жизнь
не подарит ангела нежного.
Ж и в и ...
Не жалуйся Богу
на скоротечность.
Зачем?
Ответ один,
Ты - вечность!