У гэтай паўсядзённасці маўчання,
Безвыніковасці тых тупіковых сцэн
Сардэчным ціскам стукае адчайна,
І звыклай постаццю блукае каля сцен
Непрадказальнасць стрЫманых адносін,
Што выпіты да дна, як чаркі на стале...
Бурштын увесь свой не сабрала восень:
Яшчэ ён золатам у цішыні, але...
Снягі начныя сцелюць коўдрай мокрай
І той бурштын, агат ароній з бляскам слёз...
І хоць яшчэ растане снег, ды змоўкне
Імклівы ток жыцця, што выстудзіў мароз.
10.11.2016 Ядвіга Доўнар(Кур'яновіч)
Прачытала на ўкраінскай мове
Міраслава Стулькіўская:http://www.stihi.ru/2018/10/14/9664
****************************
Бурштин увесь свiй не зiбрала осiнь
Мирослава Стулькивская
У цьому повсякденному мовчанні,
Безрезультатності усіх фатальних сцен
Серцевим тиском відчай наступає,
І звично постаттю блукає біля стін
Непередбачуваність стриманих відносин,
Що випиті до дна, мов чарки на столі...
Бурштин увесь свій не зібрала осінь:
Іще він золотом у тиші, по землі...
Сніги вночі постелить ковдра мокра
І цей бурштин, агат ароній з блиском сліз...
І хоч іще розтане сніг, та змовкне
Стрімкий потік життя, що вистудив мороз.