Бабине літо, дощами умите -
Осіння пора золота
Молодість лине, з криком пташиним
У вирій летить-відліта.
Мій ти коханий, мій ти жаданий -
Падає листя до твоїх ніг.
В горі й любові ми будемо разом
На нас чекає рідний поріг.
Бабине літо, ти радістю сите,
Не повернути тих днів.
Не відновити і не воскресити
Мрій волошкових снів.
Бабине літо, тобою боліти
Я буду у сні й наяву.
Тебе я зустріну, до щастя полину
Лиш цим сподіванням живу.