***

Що то за така краса
На деревах зависа?
Враз листочки пожовтыли,
Що то за природи  диво?
А матуся каже:  - То
Скрізь осіннє золото
Бачиш: стелеться туман,
Спочиває уже  лан.
І стає все більше сиро.
Геть летять птахи у вирій.
А звірята сплять у норах,
Дме вітрище на просторах.
Отака ж бо осінь, сину –
Неповторна і красива…