Давай удвох повiримо у неможливе

Прокопенко Юрий
Давай удвох повіримо у неможливе,
Неначе світ був створений лише для нас.
Усе, що склалося докупи в час мінливий,
Ми візьмемо з собою для жарких прикрас.
Шалених буднів, розвиваючи стосунки,
Відверто оголивши сильні почуття.
Нам небо розгортає дивні подарунки,
Прекрасні миті обопільного життя.
Повіримо з тобою у прийдешні зміни,
На краще зміни, хто б там що не говорив.
Ми вдвох чекали довго щастя і не сміли
Зізнатися серцям, що в них любов горить.
Горить так щемко й досі без краплини фальші,
Відчутно це у погляді нічних світил.
Вони читають радісно стремління наші,
Щоб швидше душі все ж дісталися мети.

17:19, 06.11.2016 рік.

Зображення: http://www.selenagajsa.net