Все в тобі з'єдналося, злилося -
Як і поміститися в одній! -
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поeту дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в'януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі - великого народу
Ніжна і замріяна душа.
Перевод Ладомира Михайлова
Воедино мир в тебе весь слился -
Как и поместиться-то в одной! -
Шепот в поле - колосок налился,
И призыв сынов на смертный бой.
Ты даёшь поэту крепость крыльев,
Что возносят правду в вышину,
А учёным ласково открыла
Мудрости народной глубину.
Как-никак, достойного ты рода,
И цветёшь в поэмах - хороша!
Ведь в тебе - великого народа
Нежная великая душа.