Три крапки снiгу ставить грудень
У воду спогадiв, як квiти:
Червоне сонце в бiлих грудях
Пульсує нiжнiстю навiки.
Твої слова живi, як дiти,
Але зростають у притулку.
Приший їм крила, щоб злетiти,
Лови їх погляд у провулку
Вчорашнiх вiршiв про кохання
I сьогодення збiгу лiтер.
I найважливiше прохання:
Не кидай бiльше слiв на вiтер