На Небо нове Iоаникiя Галятовського

Константин Матаков
          ***

Небо нове
З новими зірками
Чуда над сивілами
Вони пророкують
Чуда при зачатті
Та народженнi Діви
Що мешкала при храмi
Наповнюючись світлом
Чуда під час
Різдва Христового
Дитини, в якої
Божественність сяє
Чуда за життя
Через Успіння
В імені Марія
Більше благодаті,
Ніж в цьому світі
Чуда від поясу
Чуда від персня
Чуда від джерела
Чуда на війні
Якими рясніє
Двадцяте сторіччя,
Де бунт проти Сина
Замість молитви вранці
Чуда над грішниками
Чуда над нездалими
Адже тепер
Нікого крім них
Чуда над померлими,
Чуда між поганами
чуда між юдеями
Між єретиками,
У той час, коли
Гірше всіх християни
Будучи не в змозі
Когось звернути
Так завжди буває
Якщо безсилі люди
Марія здійснює
Чуда в церквах
Чуда від ікон..
Іоаникій Ґалятовський:
Кожен випадок
Зцілення, покаяння,
Втечі ворогів,
Перемоги вірних,
Чудесного втручання
Богородиці до перебігу
Iсторичних подій
Де рiка хвилин
Перетинається вічністю
Мав засвідчити
Незмінну присутність,
Небесного дару
Материнської покрови
Цариці раю
В реальній дійсності
Речей протяжних
І мислячих душ:
Сполучаючи властиві
Бароко містицизм,
Вихор надприродного,
Серцебиття годин,
I закоріненість святих
У культурі країни..
Автор прагне
Уточнити час,
Місце подій,
Iмена учасників
Не лише згадується,
Що ікона Богоматері
В Теребовлі плакала,
Але й уточнюється,
Що Теребовля знаходиться
В Руському воєводстві,
Що діялося це
За Яна Казимира:
«През килка недель
З обудвух очей слезы
Так шли, же мису
Подставовати мусили»*.
Ось так потойбічне
Вривається в простір
И гибнут царства
Наздоганяє радість
Небагатьох обраних,
Ніби в колисці
Всміхаються діти
Оповідає чернець:
Раб Божий Андрій
Потрапив у бурю
Козакові явилася
Дитина в обладунку
Порадила молитися
До Богородиці,
Заступництвом якої
Запорожці врятовані..
А що з ними нині?
На старій землі
Нові спокуси
Заколот пекла
Ніяк не згасає..
У погляді Марії
Згода в Ісусі!
Колись було гірше
Татарською шаблею
Ліве плече
Богородиці втяте
А права рука
Вражена стрілою
Антихристи посліпли
Холмська гора
Здалася татарам
Високою до хмар
І чим ближче підступали
Тим далі віддалялися
Це відбувається
З усіма гріхами
Що перешкоджають
Як темрява в печері
Наблизитися до брам,
Де Петро апостол,
Архангел Михайло
Вогонь і світло
Пропонують душам,
І сліпі вибирають
Тільки вогонь, -
На що тут надія?
На чуда Богоматері
Між злими демонами,
Що Вона захистить
Сльозами Своїми:
Ллються біля Хреста..
Що Вона захистить
Кров'ю Христовою
Бо без Крові Господа
Ми завжди безоднею
Залишатися будемо..
Освяти нас, Пресвята!
Очисти нас, Пречиста!

                311016


* Цитата из труда Иоанникия Галятовского
Примечание: в стихотворении использованы материалы книги Юрия Исиченко (архиеп. УАПЦ Игорь) "История украинской литературы. Эпоха барокко"