Я заглянула в свою душу,
А там. як м'ята виросла цвіте.
І розвіває пахощі легкого вітру,
Згадавши спогади усі й Тебе.
Той виноград що посадила,
Не скоро їх побачу цвіт.
Лиш листя пишне, їхній ріст,
Дають надію для урожаю і добра.
Це - не романтика повір мій друже,
Ми є народжені ще знею.
Це - є життя у кожного своє,
Й наказ від Бога виконувати в міру.
09.09.2015рік О.М