Яка чудова щастя мить!
Який прекрасний, свіжий, світлий ранок!
Душа чомусь, як завжди, не болить,
Немає вічних, болісних зорянок*.
А як тим снігом та й радіє сонце!
Веселки у кожнісінькій сніжинці!
Сміються, заглядають до віконця,
По всій кімнаті мерехтять оті промінця.
Не можу погляд відірвати від вікна.
За межі сонця розлилась моя уява.
Але вже час, збиратися пора.
Мене чекає новий день і запашна гаряча кава.
* важкі думки