Недожиття

Князев Дмитрий
За крок до самоти
Ще п'ять хвилин життя
І не згадаєш ти
Ті дивні відчуття
В легенях смутку дим
У серці болі смак
Ще крок,іще один
Все не туди й не так

За мить до самоти
В тобі іде війна
Палають слів мости
В тім не твоя вина
І гине цілий світ
Серед твоїх думок
Вони залишуть слід
В сумних очах зірок

Твій дім із самоти
І стрімко їде дах
Коханню дав піти
Тепер ти вільний птах
Та пам'ятаєш все
Цей біль крізь почуття
Скільки триває це?
Скільки нема життя?
           18.10.16