Живемо ми в такому краю,
Де природа незрівнянна.
Ні в інших селах ані в Буковелі,
Де все очима всіх чарує як у казці.
Картини різні в кожній стороні,
Ріка тече і в здовж і в поперечному руслі.
Та кругом витікає і берег стрімко обмиває.
І та ж сама вона,що зветься річка Прут.
Поглянь все на яву, тут гір багато,
Та побувати в них,Ти їх по іншому побачиш.
І все це наш красою у повітрі чистий край,
Що зветься селище ВОРОХТА.
Зелені гори навкруги до неба,
Немов той пліт живий довкола.
Оберігає всю природу надземну,
Та туристичну подорож чудову.
Як ця природа оживає з кожним роком,
Так селище ще розцвіте у майбутті.
Бо це є край туризму й спорту,
Де люди їхали сюди, як в закордони на роботу.
Бо вирувало тут життя веселе,
Хоч труднощі були у багатьох,
А де ті люди,в якому б краю проживали,
То часто згадують Ворохту, минулі її часи.
20013р О.М. Ворохта 4