Мандрiвник та зоря

 
Все небо темрява накрила.
І ніч в свої права вступила.
Лише одна зоря палає,
Когось на мандри спокушає.
І вже очей не відвести.
Можливо, її бачив ти?..
- Про що ти думаєш, зоря?
І з ким проводиш свого дня?
Та скромно відповість вона,
Така прекрасна і сумна.
- Я одинока, і нехай.
А ти іди, свій шлях шукай.
Я сотні років тут світила.
Скількох по світу поводила…
В таку жадану ними даль.
Бачила радість і печаль.
Я б тобі все розповіла,
Та, мандрівниче, ніч пройшла.
- Як би хотів я бути з нею
Такою ж світлою зорею!

Олександр Шумаков
українською переклала Ольга Горковенко