Щоби я сама не заблукала,
i в провалля темне не упала,
засвiти менi свiчку.
Я побачу вогник серед лiсу
i твою вiдшторену завiсу.
Там горить менi свiчка.
Я постукаю в вiкно тихенько,
скажеш: ''Вiдчував, що ти близенько,
засвiтив тобi свiчку...''
Загорни мене широким пледом,
щоб не застудилась - чай iз медом.
Хай горить собi свiчка.
Розкажи менi що-небудь тихо,
задрiмаю. Вже позаду лихо.
Погаси менi свiчку.