Знаєте, коли тяжко душі,
Коли серцю немає спочину,
Як кача ховається в камиші,
Так тіло ховається до хатини.
Нічого не хочеться,
Лиш лити сльози дні й ночі,
А погань та сочиться,
Але вже як води проточні.
Ти виспись, поплач, заспокойся,
Говори з ним, питай як справи,
Поїдь у поле, чіпай колосся,
Постарайтесь, аби погане відклали.
Проси вибачення, як є та потреба,
Цілуй, обіймай, як востаннє,
Не кажи про образи про себе,
Кажи все, щоб він знав, принаймні.
Ви згодитесь, вернетесь,
Не варто робити скандал,
З недоліками ви змиритесь,
І знайдете спільний причал.
Не розлучайтесь, якщо є кохання,
Нема ж - тікай, не дивись,
Щоб не стало те все прокляттям,
Бо потім клянись, сварись і сварись.
Будь у захваті від світу в очах,
Все чудесне примножуй,
Кохай, люби, обожнюй.