Лягає біль Життя на плечі,
Тягар, відверто, не легкий,
Стрімка безодня довгий вечір,
А сон, короткий, та тяжкий…
Немов вітри, буяють думки,
Мережать років береги…
Хмільні ті спогади, мов трунки,
Життєві, праведні борги…
Безсоння Душу сповідає,
Тестує скошені літа…
Тривога тіло сповиває…
А сон майнув в густі жита…