Без ночi...

Валентина Тараненко
Бузкове, літне надвечір*я,
Імлу стелило над Дніпром.
Зірок закоханих сузір*
Черпав для мене ти цебром…

Ти заблукав мене в лілеях,
На плесі сріблом налитІм…
В Дніпрових, звабних галереях,
Все шепотів мені – летііііім…

Шалено серце в грудях билось,
Летіли в небо ти і я…
Під ноги щастя нам стелилось…
Без ночі… сходила зоря…