Наша последняя зима укр. версия

Серикова Юлия
Приспiв:
Коли у грудях холоди –
Там б’ється щось, чи тільки льди?
Візьми ж мої ти дві руки
Кричу тобі: «допоможи»

 Яку ж ціну те щастя має?
 Вибач, та я стомилась удавати, ніби тебе не помічаю
 Серденько, скріплене рядками, без тебе тихо замерзає
 У місті гріхів занадто ми загрались, знаєш?
 Поки ти уникаєш ТV і ховаєшся від преси
 На студії з вокалом народжуються куплети
 Вітри бездомні метуть уламки нашої любові
 Щоб тебе забути, це скільки ж треба алкоголю?
 Так порожньо у місті, та лиця все не ті,
 Лютневі знову числа, де нас вже не знайти
 Та час все залікує, а ти іншу шукай
 Знайди собі розвагу, про мене і не думай.
 Один хоч шанс ти просто дай мені
 Про все забути й вище далі йти
 Ніжне кохання, що було між нами
 Так швидко поламали брехливими словами
 
 Приспiв:
 Коли у грудях холоди –
 Там б’ється щось, чи тільки льди?
 Візьми ж мої ти дві руки
 Кричу тобі: «Допоможи»
 
 Проспекти міста туманом мокрим вкрило
 Розкидані фото. Двоє в холодній квартирі.
 Хотіли щось змінити, щоб було як раніше
 Та не помітили, як серце стало битись рідше.
 Останні зустрічі, лиш спогади спливають
 Як незабутній вечір за плечі мене обіймає
 Залишся на ніч – губи твої шепотіли як вперше
 Дурний мій хлопчик, тобі ж то не стане легше
 Знаєш, я вже не та, хоч і така як раніше
 Пообіцяла Богу – ніколи не зламатися більше
 А за годину літак, гастролі в чергове місто
 І тут щось міняти, повір мені, занадто вже пізно
 Я порвала всі фото і витерла контакти
 Та не змогла розлюбити, пробач, але це правда
 Я ліки тобі без рецепта відпустила
 Час не лікує, ти мене вибач, милий.

Авторы слов:Серикрва Юлия и Андрей Крупенко