Ти найкраща в гуртІ - не хвала!
І природа про тебе подбала.
До краси, вона розум дала,
Ти, Наташа, була ідеалом.
Вечорами співали пісні,
Веселились, раніше частіше.
А твій голос здавався мені,
Серед гурту тоді наймилішим.
Розлетілись ми в різні краї,
Але пам'ять листає той час...
У онуків є звички свої,
Як хороші - це радість для нас.