Атлант тримає землю трохи грубо.
Тримав... а покохавши - полишив
Йому кохану на руках тримати любо,
Хоч сили рухать світом він не загубив.
До чого весь Атланту білий світ?
Знайшов свою він Афродіту,
Яку він визволить від вічних бід.
Її знайшов і заховав від світу.
А Афродіта не красуня - бо Атлант
Сам особисто ті легенди написав.
Вона - маленька, він - гігант,
Вона його кохала, він її чекав.
Атлант тримає у руках зірки -
Він для коханої їх в небі позбирав.
Про це також він написав рядки.
Скажіть, богИ, сильніше хтось кохав?
Атлант кохає милу трохи грубо
І в неї наче в серці все цвіте.
І Афродіті дуже поруч любо
Бо щастя це велике
І таке просте.