Рум'янок, одолян, черемха — марна сила.
Фантом із краю підсвідомості
на друга перетвориться — ослону з тилу, —
лише
як виросте трава на помості,
адже
людина, хоч без розбуялих крил — пташина.
Свобода, бистрота! Слабина. Світло й морок.
Ми ладні раз у раз мінитися.
Миритись й битися... Єдиний ворог.
Лише
йому ми мусимо скоритися.
Адже
як волю, так й оман зжере могильний холод.