В твоє комуністичне лоно
Я вдерся ворогом народу.
Гадав, що досягли ми згоди,
Та раптом втрапив перепону…
Ти зовсім не була цнотлива,
Не те я маю на увазі…
Та ми не злилися в екстазі
І вийшло «очєнь нєкрасіво».
Та перепона – Лєнін, Сталін
І Льоня Брєжнєв (щоб він скиснув)…
Я ж хоч в роду не мав міністрів,
Але таки «нєхілий парень».
Я витрачав останні сили
І пестив наче цуценятко,
Все зіпсувала «нєпонятка»,
То Сталін виліз із могили!..
Він нацькував, рябий братуха,
Що це «ізмєна ідеалам»…
І ти мене не покохала,
Така от вийшла в нас «нєпруха».
Із борошна не буде тіста,
Напевне мала ти підстави…
Ми розійшлись мов пароплави;
У тому винен сектор правий
І кляті суки-комуністи…